Рим

За тиждень перебування в Римі я відкрила для себе «Вічне Місто» дуже різним і відкриття почались з першого дня. Була середина лютого, а у Римі, за нашими мірками – весна, +10, часом +15. Дерева вже по-весняному зеленіли, краєвид був дуже красивий. Єдине, що мене неприємно дивувало протягом усього перебування в Римі – сміття люди часто викидали просто собі під ноги. Від вітру зламалась парасоля – її навіть не донесли до смітника.

З готелем нам дуже пощастило. Він розташовувався на зупинці Termini. Це не центр міста, але саме на цій зупинці перетинаються гілки метро та сходяться автобусні маршрути. Ми відразу в метро вистояли досить велику чергу, але придбали квиток на всі види громадського транспорту на тиждень Квиток коштував 10 євро.

Перед першим походом у місто ми з подругою вирішили пообідати. Скажу чесно – харчування в Італії стало для мене справжнім випробуванням. Тут здебільшого харчуються макаронами та піцою. І тут таке різноманіття цих продуктів, що любителі італійської кухні тільки встигають обирати. Для мене віддушиною стали китайські ресторанчики. До макаронів я так і не змогла себе привчити. Але встигла закохатись у італійське морозиво. Різноманітні смаки вершкового натурального морозива центральній частині міста поставали спокусою на кожному кроці.

Один і з туристичних центрів Риму фонтан Треві вражав досконалістю архітектурних форм та красою. Ми разом із натовпом туристів помилувались скульптурами. Вони здавались такими ж прекрасними і природніми як і сама вода. Ні одного фальшивого вигину, ні однієї неправильної риси. Кинули у фонтан дрібні гроші (щоб повернутись) і купили собі за рогом морозива. Воно було надзвичайним, але не варто набирати більше двох кульок на раз. Воно тануло набагато швидше, ніж ми встигали його з’їсти.

Для орієнтування в Римі нам стала 10156031_1412581652360668_856560815269245423_nв нагоді навігація закачана на айфон. Так ми без проблем знаходили дорогу. До кінця дня ми буквально загубились серед архітектурної краси міста. Розкішні храми, тонкої, майже ювелірної, роботи фонтани, красиві, іноді несподівані обриси будинків – цього так багато, що навіть не встигаєш всього запам’ятати, втомлюєшся від надлишку вражень.

Я багато очікувала від собору святого Петра у Ватикані і, чесно кажучи, була дещо розчарована. За натовпом туристів і спалахами фотоапаратів я не роздивилась храму. А недільна служба в невеличкому костелі біля готелю мене просто зачарувала. Окрім святкової атмосфери недільного храму зачаровує молитва незнайомою, але дуже мелодійною італійською мовою.

Що стосується Ватикану, якщо Ви туди зібрались, то вартий уваги і Музей Ватикану. Вхід туди коштує 12 євро, але вражень залишиться дуже багато. Там можна фотографувати все, окрім Секстинської Капелли.

А ще в інтернеті я знайшла статтю про кілька місць куди в Римі ніколи не заходять туристи. День на четвертий я прагнула туди всією душею. Не вірте подібним статтям. Ми вистояли півгодинну чергу до замкового отвору крізь який ми мали побачити три головні пам’ятки Риму. Я не побачила нічого. А потім наткнулись на черговий натовп туристів  в апельсиновому саду. Хоча сад таки варто побачити.

В Колізей  ми не пішли, але погуляли біля 10322799_1412582152360618_5027968593128607625_nнього якось пізно ввечері. Враження залишились приємні. Але від знайомих почула, що вдень немає потрібної атмосфери. Проте, варто побачити залишки стародавнього цирку. Нас, у всякому випадку, вони не розчарували.

Рим величне і красиве місто. Для того, щоб пізнати нам не вистарчило тижня. Він, як і легенди про нього, багатогранний і загадковий. Кожен пізнає його для себе і по-своєму.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *