Прощання з Грузією

travel-823299__180

Є такий анекдот, що відпочивати за кордоном потрібно так, щоб тебе запам’ятали в чужій країні, не забули у своїй і не розшукували в обох. Так от, в Грузії ми майже впорались із цим. Вже об’їздивши всі заплановані об’єкти ми з подругою дрімали в очікуванні посадки на літак. І тут охорона аеропорту назвала  наші з подругою прізвища і попросила підійти до начальника охорони. Скажу чесно, без прикрас, я перелякалась. Була майже впевнена, що той чай без етикеток і упаковок, котрий я вчора придбала на ринку, то якийсь наркотик. От відразу він мені видався підозрілим! Подруга вирішила, що у всьому винна програма у неї на планшеті. Не факт, що ліцензійна… І ми всі помилились – причиною виявився бравий водій маршрутки з яким ми з Яриною познайомились у перший день нашого перебування у Грузії. Ярина навіть встигла із ним подружитись, хоч мені ця ідея відразу не сподобалась. Джигіт відмовився брати гроші за дорогу, виявляв дива гостинності – оплатив нам готель, хоча ми його про це не просили, і відмовився гроші, котрі Ярина йому намагалась віддати. А пізніше, коли подруга відмовилась із ним продовжувати знайомство, він поскаржився і попросив затримати нас в аеропорту і взяти борг.

Незручно було всім: я червоніла, біліла і подумки клялась більше ніколи не порушувати субординацію. Чоловіки які зібрались затримувати злодіїв сказали, що обережніше потрібно друзів обирати, прокашлялись і провели нас на літак. Отака мораль – не варто надто довіряти чужій гостинності.

 

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.