Одеса

В сезон відпусток нас все нестримніше вабить море. Що стосується мене, я взагалі дуже люблю море безвідносно до пори року. Взимку воно мені видається особливим, моїм. А влітку – вода, гарячий пісок та гарна компанія, що ще потрібно для гарного відпочинку? В Одеській області можна знайти це все.

Хоча відпочинок тут має свої плюси і мінуси. Плюс – це ціна. Тут можна знайти житло за дуже доступною ціною, хоча від цього дуже страждає якість сервісу. Проте висока ціна аж ніяк не є запорукою гарного обслуговування. Такий він наш національний парадокс.

Сама Одеса – красиве, оригінальне місто сповнене особливим колоритом. Цей колорит ми спостерігаємо за одеським гумором та особливими одеськими анекдотами. Окрім відзначених в путівнику місць я хотіла побачити щось таке, що не поміщається в стандартні формулювання. Саму Одесу, мабуть.

BVI_7168

Одеса видалась мені, як і кожне велике місто, метушливою, заглибленою у себе, але по-особливому веселою, по-одеськи хитрою. Проте більш українською ніж я сама сподівалась.

Часом на якусь мить мені здалося, що я вдома, але ця ілюзія швидко зникала. Вузькі вулиці тут не закручені, як у Львові, а прямі, особливі ні на що не схожі. Тут поряд з будинками, що слугують яскравим прикладом радянського конструктивізму, стоять надзвичайно красиві, старіші будинки оздоблені багатьма прикрасами,  яких мені більше ніде не доводилось бачити.

Почати знайомство з містом ми вирішили із славнозвісної Дерибасівської  вулиці. Сам центр Одеси – красивий, оригінальний, та як на мене трохи пафосний. Але така вже є Одеса. Кожне місто, як і людина, має свій характер і в Одеси він такий.

На вулиці Дерибасівській в горсаду знаходиться пам’ятник дванадцятому стільцю. Цей роман Ільфа і Петрова був багато років моїм улюбленим, тому цей об’єкт був для нас важливий. Цей стілець є точною копією стільця за яким полював Остап Бендер, його варто побачити і зробити декілька знімків на пам’ять.

Варто глянути на гордість Одеси – оперний театр. Надзвичайно красива, оригінальна споруда варта Вашої уваги. Оперний дбайливо відреставрований і є своєрідною візитівкою Одеси. Весь центр міста надзвичайно компактний і щоб подивитись всі відзначені в путівнику місця не потрібно багато часу. Звідси недалеко до Потьомкінських сходів та до пам’ятника Дюку Рішельє. Тут працює фунікулер, щоправда нам не пощастило – проводився ремонт.

BVI_7184

Я не могла оминути Приморський бульвар. Він у мене асоціюється із одноіменним фільмом і вабив мене, мабуть більше за інші історичні об’єкти. Будинки на цьому бульварі стоять лише з однієї сторони. Інша сторона – це зелений схил до порту.

Ми мабуть не відчули б до кінця дух Одеси, якби нас не обдурили на Привозі. Але ми в попались на, мабуть поширений, обман. Ціна за товар була вказана одна, а рахували по ціні вдвічі вищі. Коли ми спитали як так? Нам здивовано відповіли, що то оптова ціна, мало що пише.

Дуже обережно потрібно обирати кафе, щоб перекусити. Ззовні скромна кав’ярня може виявитись пафосним місцем і обід вам обійдеться в кругленьку сумму. Що стосується нас, то для перекусу ми обрали Львівську майстерню шоколаду. І від вокзалу не далеко, і ціни звичні.

Проте як би не було Одеса приваблює своєю неповторністю і чарівною архітектурою. Це, безумовно, місто яке варто побачити.

 

 

Page with Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *