Одеса (Частина 2)

19894448_1867239053596156_100101288_n

Коли я зібралась писати про Одесу мене не відпускає одна асоціація, як у радянському фільмі – «Стамбул – місто контрастів», так от, я не буду винаходити велосипед – Одеса, і справді, місто контрастів. З одно боку – вишукані, надзвичайно дорогі ресторани, а з іншого – розбита дорога тільки частково покрита асфальтом, з одного боку – шикарні багатоповерхівки, а з іншого = облуплені будинки, які без вагань можуть зватися пам’ятками архітектури. І такий яскравий контраст трапляється на кожному кроці. Проміжних варіантів дуже мало.

Коли я тільки потрапила в Одесу мене відразу налаштували на романтичний лад назви вулиць, вони й справді дивовижні – знайомий з дитинства Приморський бульвар, Дерибасівська вулиця, Французький бульвар, Шампанський провулок, Канатна вулиця. Ну дещо мене повернули до звичного цинізму вулиці Катерининська та Гагаріна.

В сезон, починаючи із червня зняти квартиру в Одесі доволі дорого ( та й не в сезон не дуже дешевше). Гривень 500 – 600 за добу. Але якщо ви сподіваєтесь, що за такі гроші все буде бездоганно, то ви глибоко помиляєтесь. Кондиціонер може бути поламаний, а колонка давати тільки окріп або холодну воду (отаке місто контрастів до дрібниць.) Отже чи все справно працює потрібно перевіряти відразу при господарях, щоб уникнути неприємних сюрпризів.

Далі ми стали вирішувати насущну проблему з харчуванням. Друзі неодноразово розповідали, що в Одесі можна втрапити в модне, пафосне і дуже дороге місце, навіть якщо на перший погляд це звичайна забігайлівка. І там за звичайні та не дуже смачні страви можна заплатити скажені гроші. Тому ми обрали для харчування Їдальню на Французькому бульварі біля лікарні Філатова. Дуже смачно, дуже недорого, правда сервіс також дуже ненав’язливий. Хоча, мушу зазначити, що за чутками у пафосних забігайлівках не на багато краще.

19840373_1867237686929626_1886299601_o

Треба зазначити, що в Одесі я не вперше і біля оперного я вже сфотографуватись встигла. А от всередину втрапити все не складалось. І цього разу я вирішила обов’язково виправити цю помилку. Варіантів як туди потрапити було декілька. Можна було піти на виставу або придбати екскурсійний квиток за 150 гривень. Я екскурсій терпіти не можу тому обрала виставу. Точніше балет. І ні на секунду не пошкодувала. Це було дивовижно та незабутньо! Оперний, звісно дуже-дуже красивий та вишуканий, але мене вразив сам балет! Красиві костюми, гарна музика… Я була зачарована. Квиток на цю виставу «Перлини світового балету» обійшовся нам усього у 90 гривень. Після вистави ми ще прогулялись Приморським Бульваром. Коли темніє і навколо запалюються вогні, Одеса надзвичайно красива.

19814357_1867238733596188_1070335573_o

Я від підліткового віку обожнюю роман Ільфа і Петрова «12 стільців». Я перечитувала цей його сотні разів і стільки ж  переглядала фільм, я просто мусила відвідати у центрі Одеси пам’ятник 12 стільцю. Скільки разів я відвідувала це місто, стільки і приходила сюди. Там якась особлива атмосфера, а цей пам’ятник для мене особливий.

19964672_1868581800128548_980968218_n

Якщо ви хочете придбати комусь або собі сувенір з Одеси, варто зазирнути на Молдаванку, у музей Шустова. Там можна замовити екскурсію винними погребами і придбати сувенірний оригінальний коньяк. При чому ціни там різні, від 70 гривень і до 1000. Це те на що я звернула увагу, хоча може є щось і дорожче. От тільки дістатись на Молдаванку не так просто як здається. Якщо Ви хочете без пригод знаходити дорогу варто користуватись навігацією. Не повторюйте наших помилок і не запитуйте дорогу в перехожих. В кращому випадку просто скажуть, що все складно і вони не знають, в гіршому – Вас скерують не тим шляхом.

В червні мені подобається море в Одесі. Туристів не багато, море чисте, правда дещо прохолодне, але для нас це проблемою не стало. На пляжі все у чисто одеському стилі. Саме тут я почула цей термін «по-багатому». Ну, як і на кожному пляжі за кордоном – лежаки. Але якщо закордоном ціни на оренду лежаків відповідні до зарплат населення, то в Одесі – 50 гривень. Лежаків ніхто не винаймає, але на ціну це не впливає. Але Одеса мене, справді, вразила. Такого я не бачила ніде! Величезні ліжка на піску з рожевим матрацом та білими фіранками. Я навіть боялась запитувати про ціну та призначення. Ними, як тут водиться, ніхто не користувався.

Фото0021

Одеса веселе та надзвичайно атмосферне місто, якщо ви хочете у цьому переконатись – покатайтесь одеським трамваєм у годину-пік. Поміж щільно спресованими людьми пробивається кондуктор.  «Увага, чий хлопчик в середині вагону?» «Там жінка казала, що за неї чоловік заплатить, де вона?» «Та вже, мабуть, вдома»-, відповідь з кінця вагона. Одеський трамвай «зробив» мій день.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.